Мотивація

Важливість підтримки мами для маленької дівчинки чи дівчинки, яка вже дорослішає, складно переоцінити, чи не так?

У цій статті ми хочемо розповісти Вам як можна максимально коректно і м’яко допомогти своїй донечці стати впевненою і гідною дівчиною, а в майбутньому вирости в прекрасну жінку з повним достатком самоповаги, впевненості й любові до себе.

Як підтримати її в найскладніші моменти формування особистості і також навчитися надавати цю підтримку собі – Вам, як мамі, дуже важливо цього теж навчатися. Ви ж, напевно, вже помітили, що наші діти вчаться «з нас». Якщо ми нарікаємо на життя і не даємо собі дозвіл на щось значне, то і вони це переймають, копіюючи.

Пропонуємо зробити Ваше життя і життя ваших принцес ще більш барвистим, яскравішим та прекраснішим.

З чого пропоную почати. Звичайно ж з віку. У кожному віці від самого народження і до 16 років проходить формування ставлення до себе, до світу і тому яка «я» в цьому світі. Чи приймає світ мене чи ні. Ми з Вами сфокусуємось на такому віці як 5-6, 6-7, 7-8, 8-9, 9-10, 10-11, 11-14 років і далі, адже, в цьому періоді прихована маса особливостей кожного року життя . І пов’язана ця особливість з дорослішанням психіки наших прекрасних діток.

Ми розділимо підхід до кожного віку на три групи 5-8 років, 8-10 років і 10-14 років. Психіка людини має особливі потреби в кожному такому періоді. Ось про них ми і поговоримо.

Як мотивувати підтримувати і допомагати своїй дитині формувати здорове ставлення до себе і свого тіла, довіру до Вас і до себе, свого успіху.

  • 5 до 8 років

 

Перш за все пам’ятайте, діти дивляться на Вас і неусвідомлено копіюють Вашу модель поведінки як з оточуючими, так і з самою собою. На цей пункт обов’язково зверніть увагу.

Другою особливістю цієї групи є потреба хвалити. Буквально за все. Намалювала картинку – скажіть: «Як же це красиво, яка ти молодець!». Зробила щось сама, навіть якщо з вашої непомітною допомогою, знову виділіть це і обов’язково скажіть: «Як добре в тебе все виходить з першого разу, молодчинка», а якщо щось пішло не за планом, не поспішайте лаяти і тим більше карати, спробуйте пояснити їй що сам вчинок,  який був зроблений, не зовсім такий, яким би хотілось його бачити, а не вона сама погана. Що вона все зробила правильно, ось тільки на майбутнє нехай вибирає інший шлях до вирішення свого питання. Запропонуйте їй інші варіанти вирішення. Розкажіть, як ще можна було вирішити це. Не бійтеся «перехвалити» – такого поняття не існує. Його придумали в радянські часи, щоб створювати маніпуляцію на цьому підгрунті, так що не бійтеся цього, а просто знаходьте за що ще Ви можете її похвалити.

Чому так важливо не співвідносити поганий вчинок, на ваш погляд, з самою дівчинкою? Для того щоб не формувати в ній усвідомлення, що «погана» саме вона, раз так вчинила, і що тепер її не люблять. І що потрібно робити все «правильно». Думаю, Ви вже знаєте, що таке поняття як «Правильно» дуже відносне і важливо це пояснити дівчинці, щоб вона могла в майбутньому свідомо обирати «правильне» саме для неї рішення. Якщо така свобода вибору не буде сформована, то в майбутньому це може сильно вдарити по самооцінці і самоідентифікації.

Також в цій віковій групі важливо говорити дівчинці, що вона вродлива. Звертати увагу саме на її риси обличчя, колір очей, волосся, нігтики, на те вбрання, яке вона одягає і те, яка вона витончена і прекрасна в ньому. Звертайте її увагу саме на те, що це вона прикрашає собою сукню або штанці з кофтиною, або будь-яке інше вбрання. В майбутньому це допоможе їй відчувати себе так в будь-якому одязі, вона точно буде знати, що це ВОНА прикрашає собою вбрання, а не навпаки. Це допоможе в майбутньому не потрапити в залежність від того, в чому вона одягнена і дасть внутрішню свободу.

  • 8-10 років

Це особливий вік. Це підготовка і надалі перехід в пубертатний період дорослішання дитини. У цьому віці діти вже дуже і дуже розумні. Вони розуміють зв’язки, розуміють, що зараз відбувається, одразу відчувають брехню і коливання настрою оточуючих людей. Починають вивчати себе і своє тіло. Запитувати, цікавитися як влаштований світ людей. Вони багато бачать і чують, що відбувається навколо. У цей період важливо сформувати довіру.

Довіру формуємо наступним чином. Найголовніше постійно повторювати дитині, що Ви любите її будь-якою, що вона може прийти і все-все розповісти і Ви разом знайдете рішення. Що якщо вона щось дізналася нове і її це зацікавило, але вона не розуміє, про що ця інформація, вона ЗАВЖДИ може запитати про це саме у Вас. Ви та людина, яка завжди скаже їй правду і допоможе розібратися в будь-якому питанні. У дівчаток в цьому віці маса питань про себе і своє тіло, про хлопчиків, про взаємини, що таке шлюб і навіщо люди це роблять. І багато-багато чого ще, що на наш погляд виглядає зрозумілим. Ні в якому разі не висміювати або не знецінюються її питання, на кшталт: «Та що ти таке питаєш? Що за маячня? І як тобі взагалі таке прийшло в голову? »Ні в якому разі не соромте її за ці питання. Від того як на цьому етапі Ви зможете сформувати довіру між вами, залежить те, якими будуть ваші з нею стосунки в самому непростому підлітковому віці, пубертатному періоді. Якраз до нього ми зараз і перейдемо.

  • 10-14 років

 

Ще один дуже важливий період формування взаємовідносин дівчинки і світу. Вік від 10 до 14 років психологічно найскладніший і для батьків, і для дітей. Від того, як Ви зможете надавати підтримку і допомогу своїй дівчинці в цей період, будуть залежати Ваші з нею подальші відносини і її ставлення до себе.

Це період, в якому ми даємо робити вибір дитині, вже підлітку і сформованій особистості. Перше і найважливіше усвідомлення, яким повинні володіти батьки в цей період – у підлітка є своя думка і до неї треба ставитися з повагою. Навіть якщо Ви точно знаєте, що це повний абсурд і так робити не варто.

Другий важливий момент, якщо дівчинка наполягає на чомусь своєму – не намагайтеся її ламати або переконувати, розділіть з нею ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. Розкажіть їй різні варіанти подій, які можуть бути і можливі наслідки. ТІЛЬКИ прошу заздалегідь – не залякуйте дітей! Розповім приклад. В однієї моєї знайомої є дочка і їй 12 років, вона хоче всюди ходити з телефоном і відмовляється його залишати вдома. В один прекрасний день, вона розбила на ньому скло. Після цього, батьки замінили скло і знову запропонували їй, все ж, залишати телефон вдома, коли вона йде на майданчик або знаходиться десь близько біля будинку. Вона знову відмовилася. І тоді вживається наступний захід – дівчинці розповідають варіанти розвитку подій в результаті знову розбитого скла, розділяючи з нею відповідальність. Ось приклад: «Дивись, вже так сталося, що скло розбилося, ми з татом замінили його. Якщо ти все ж вирішиш йти на майданчик з телефоном і він випадково знову розіб’ється, тоді вже будеш замінювати скло за свій рахунок. Потрібно буде заробити гроші і замінити скло. Тому, дивись, звичайно, сама. Тобі приймати рішення і тобі нести відповідальність за це рішення ».

Ця історія – приклад того, що ми в кінці не залякуємо дитину, а дозволяємо їй зробити будь-який вибір з усвідомленням наслідків. В кінці ми даємо їй право вирішити, який вибір зробити.

Таким чином, Ви ділитеся з дитиною різними стратегіями поведінки, розповідаєте про можливу небезпеку і, звичайно ж, поділяєте з нею відповідальність.

 

Є ще таке поняття як контрольований ризик. Це ті обставини, які Ви, за великим рахунком, можете контролювати, але все одно дозволяєте дитині зробити самостійний вибір. Такий підхід дуже допомагає молодій дівчинці, особистості, відчути себе сильною, самостійною, відчути, що їй довіряють і що вона може приймати самостійні рішення. Що у неї є таке право. Для щасливого і вільного майбутнього вашої дитини це вкрай важливо і потрібно.

У будь-якому випадку, найголовніше завдання батьків – підтримувати свою дитину на будь-якому її шляху, навіть якщо Вам здається, що це зовсім не той шлях, довіртеся їй. Повірте, вона Вас не підведе. Їй потрібен свій досвід і вона його, так чи інакше, отримає. Ось тільки з Вашим прийняттям і підтримкою їй буде набагато простіше йти по світу і досягати успіху. Адже у неї за спиною така сильна і надійна опора, як її батьки.

Бажаю Вам бути люблячими і щасливими батьками, які підтримують свою дитину!

Ольга Керхер

Доктор PhD в психології

З любов’ю та найкращими побажаннями Вашій родині